1. Зоровий аналізатор. Будова ока

www.ua.pistacja.tv

Зоровий аналізатор відіграє найважливішу роль у сприйнятті навколишнього світу. Більше \(90\) % інформації ми отримуємо за допомогою зору.

 

Зір — це фізіологічний процес, який дає змогу сприймати ступінь освітленості, форму, розміри та кольори навколишніх предметів, визначати відстань до них. Ця інформація дає змогу орієнтуватись у довкіллі.
 
Зоровий аналізатор складається з трьох частин:

За участю всіх трьох елементів сприймаються і аналізуються світлові подразники, і ми бачимо навколишній світ.
 

 
Очне яблуко захищене від зовнішніх впливів допоміжним апаратом. Від механічних ушкоджень очне яблуко захищене стінками очної ямки черепа, в якій воно розташоване. Від попадання пилу і вологи захищають повіки і вії. Слізні залози виділяють сльозу, яка змиває пил, вбиває бактерії, що потрапили в око та зволожує його поверхню.
 

 
До очного яблука прикріплені м'язи, які забезпечують його рух.
 

 
В очному яблуці виділяють три оболонки: зовнішню, судинну і сітківку.

 

 
Зовнішня (білкова) оболонка містить колагенові волокна, в передній частині представлена ​​прозорою опуклою рогівкою, а в задній частині — непрозорою білою склерою. Вона захищає око та зберігає його форму.
 
Судинна оболонка забезпечує постачання очей кров'ю. У передній її частині міститься райдужка. Клітини райдужної оболонки містять пігмент меланін, від кількості якого залежить її колір. У центральній частині райдужної оболонки знаходиться зіниця. Зіниця може розширюватися і звужуватися в залежності від яскравості світла.

 

 
 
За зіницею розміщується кришталик — двоопукла прозора лінза. Кришталик може змінювати свою кривизну і фокусувати світлові промені на внутрішній оболонці ока. Цей процес називається акомодація.
 
Між рогівкою і райдужкою розташовується передня камера, між райдужкою і кришталиком — задня камера. У них міститься рідина, яка постачає до рогівки і кришталика поживні речовини та підтримує нормальний внутрішньоочний тиск.
 
Простір за кришталиком заповнено склистим тілом.
 

 
Внутрішня оболонка ока — сітківка — містить світлочутливі клітини (фоторецептори), представлені паличками і колбочками.
 

 
Палички забезпечують сутінковий зір. Колбочки реагують на яскраве світло і забезпечують кольоровий зір. У сітківці містяться три види колбочок: одні сприймають червоний колір, інші — зелений, треті — синій. У результаті взаємодії всіх трьох видів колбочок ми бачимо різні кольори.

Більша частина колбочок міститься у середній частині сітківки і утворює так звану жовту пляму. Місце виходу зорового нерва з сітківки не містить фоторецепторів і називається сліпою плямою.