1. Головний мозок людини

Головний мозок — вищий відділ нервової системи людини. Він, як і спинний, є частиною центральної нервової системи. Ці дві частини мають тісні просторові та функціональні зв'язки, завдяки чому центральна нервова система функціонує як єдина цілісна система. Головний мозок є головним регулятором усіх функцій організму, забезпечує вищу нервову діяльність людини.

Головний мозок міститься у мозковій частині черепа (охоплює до \(95\) % його об'єму). Череп захищає головний мозок від механічних ушкоджень. Через великий потиличний отвір він сполучається зі спинним. Маса головного мозку новонародженої дитини в середньому становить від \(330\) г до \(400\) г. Збільшення його маси в людини триває до \)20\) - \(25\) - го року життя. Маса головного мозку дорослої людини у середньому становить \(1250\) — \(1400\) г (у жінок — \(1275\) г, у чоловіків — \(1375\), що складає близько \(2\) %  до загальної маси тіла).

 

 

У головному мозку, як і в спинному, біла речовина складається з аксонів, утворює провідні шляхи, які зв'язують різні частини головного мозку між собою та зі спинним мозком. Сіра речовина складається переважно з тіл нервових клітин (нейронів) та гліальних клітин, утворює кору півкуль головного мозку і мозочка й у вигляді окремих скупчень — ядер — міститься всередині білої.