2. Стовбурова частина головного мозку

У головному мозку розрізняють:

Стовбурова частина включає довгастий мозок, міст і середній мозок. Довгастий мозок межує зі спинним. Його довжина становить близько \(3\) см.

• дихальний;
• травлення і обміну речовин;
• серцевої діяльності;
• судиноруховий;
• безумовних харчових рефлексів;
• захисних рефлексів (кашлю, чхання, кліпання, сльозовиділення);
• центри зміни тонусу деяких груп м'язів і положення тіла.

  

Міст зв’язує між собою довгастий і середній мозок. Через нього проходять висхідні й низхідні шляхи проведення нервових імпульсів. За внутрішньою будовою міст нагадує довгастий мозок — у білій речовині розташована сіра у вигляді ядер. Тут є центри, що контролюють міміку та жування, моторику кишки, сечовиділення, поставу і рівновагу. Слуховим нервом у міст надходять імпульси від внутрішнього вуха. Пошкодження в ділянці моста можуть супроводжуватися порушенням узгодженості скорочень м’язів-згиначів і розгиначів, слуху та рівноваги.

Між мостом і проміжним мозком розташований середній. Його верхню частину становить сіра речовина, яка утворює чотиригорбкове тіло. Два передні його горби забезпечують автоматичні орієнтувальні реакції (рухи очей, повороти голови) на світло, а задні — на звук. Нижня частина середнього мозку утворена з білої речовини. Тут також містяться ядра, що відіграють важливу роль у регуляції тонусу м’язів, особливо тих, які підтримують позу, протидіючи силі земного тяжіння, та ядра, які регулюють больову чутливість, здійснюють захисні згинальні рефлекси кінцівок. Середній мозок також містить центри орієнтувальних рефлексів. Через середній мозок угору і вниз проходять нервові шляхи, які передають нервові імпульси до переднього мозку та навпаки. Порушення структури середнього мозку проявляються втратою узгодженості рухів очей, роздвоєнням зображення, неможливістю налаштувати зір на бачення далеких чи близьких предметів.