1. Будова і функції проміжного мозку

Стовбурова частина головного мозку спереду сполучається з переднім мозком. До його складу входять проміжний і кінцевий мозок.

 

Проміжний мозок включає: зорові горби (таламус), надбугорну ділянку (епіталамус), підбугорну ділянку (гіпоталамус) та колінчасті тіла. Проміжний мозок регулює діяльність залоз внутрішньої секреції, бере участь у процесах сну, пам'яті, інстинктивної поведінки, психічних реакцій.
 

 

Таламус — ділянка проміжного мозку, що являє собою скупчення сірої речовини у вигляді ядер (їх нараховують близько \(40\)). Вона охоплює основну частину проміжного мозку. Таламус відповідає за усі види чутливості (крім нюхової) і координує міміку, жестикуляцію, інші прояви емоцій. Через таламус проходять до кори великих півкуль нервові імпульси від усіх органів чуття (зору, слуху, смаку, тощо). Велика частина складних рухів, таких як ходьба, біг, плавання, пов'язана з проміжним мозком.

 

Зверху до таламуса прилягає епіфіз — залоза внутрішньої секреції. Ядра епіфіза беруть участь у роботі нюхового аналізатора. Ця залоза виробляє мелатонін та регулює біоритми та сон.

 

Знизу, в основі мозку міститься інша залоза внутрішньої секреції — гіпофіз. Вона регулює ріст, метаболізм, репродуктивну функцію та роботу інших ендокринних залоз.

 

Гіпоталамус — невелика ділянка проміжного мозку, розташована під таламусом, звідки й походить її назва (від грец. гіпо — під та таламос — камера). До складу гіпоталамуса, так само, як і до складу таламуса, входять скупчення сірої речовини – ядра (понад \(30\)). Нервові шляхи пов’язують цю частину проміжного мозку з іншими ділянками центральної нервової системи (великими півкулями, мозочком, стовбуром головного мозку тощо). Тому його розглядають як важливий інтегративний центр. Він бере участь у здійсненні як нервової, так і гуморальної регуляції різноманітних життєвих функцій організму, підтримуючи гомеостаз.

 

Гіпоталамус контролює діяльність вегетативної нервової системи, бере участь у підтримці на оптимальному рівні обміну речовин і енергії, у терморегуляції, регуляції діяльності травної, серцево-судинної, дихальної та ендокринної систем. Під його контролем перебувають такі залози внутрішньої секреції, як гіпофіз, щитовидна залоза, статеві залози, підшлункова залоза, надниркові залози.
У проміжному мозку перебувають підкоркові центри зору і слуху.

 

Гіпофіз з’єднаний з гіпоталамусом ніжкою. Відомий як «диригент оркестру гуморальної регуляції». Він контролює інші ендокринні залози в організмі. Виділяє гормони, які контролюють статевий розвиток, сприяють росту кісток та м’язів і реагують на стрес.

Епіфіз теж продукує гормони, тому одночасно належить і до ендокринної системи. Регулює циркадні (добові) ритми. Стримує передчасне статеве дозрівання і ріст.

 

Якщо до рівня середнього мозку головний мозок є єдиним стовбуром, то, починаючи з середнього мозку, відбувається його поділ на дві симетричні половини.