Шлунок — розширена частина травного тракту. Він розташований у лівій частині черевної порожнини під діафрагмою:
- вхідна частина шлунку, що розташована біля стравоходу, називається кардією або кардіальною частиною. Через неї стравоід з'єднується зі шлунком через отвір, який називається кардіальним отвором. Ця частина шлунку отримала свою назву через близкість до серця, яке розташоване над нею;
- основна середня частина шлунка — тіло. Це найбільш містка частина шлунка, вона відповідає за перетравлення їжі завдяки скороченням м'язів та виділенням шлункового соку, а його слизова оболонка утворює складки;
- задня частина шлунка має звужену ділянку, яку називають воротар шлунка. Там розташований коловий м’яз (сфінктер), який регулює перехід вмісту шлунка до дванадцятипалої кишки. Його основна функція — регулювати перехід харчової кашки (хімусу) зі шлунка в кишечник, запобігаючи при цьому зворотному закиданню їжі. Воротар відкриваєтьс, щоб пропустити невеликі порції вмісту в дванадцятипалу кишку, забезпечуючи адекватне травлення.
Форма та об’єм шлунка помітно змінюються залежно від його наповнення, положення тіла тощо. У дорослої людини довжина шлунка становить \(21\) – \(25\) см, а його ємність — \(1\) –\(3\) л. Шлунок може розтягатися і до більшого об’єму. Розтягнення стінок шлунка при заповненні їжею дозволяє складчаста поверхня слизової оболонки. Однак надмірне розтягання шлунка заважає дихальним рухам діафрагми.
Здатність шлунка вміщувати значну кількість їжі називають депонуванням. Завдяки цьому людина може споживати їжу лише \(3\) – \(4\) рази на день, не відчуваючи в проміжках між прийомами їжі голоду.
Зовні шлунок нагадує мішок, верхня поверхня якого увігнута і коротка, а нижня — більша та опукла. Стінка шлунка утворена чотирма типовими для травного каналу оболонками (слизовою, підслизовою, м’язовою та серозною). На відміну від стравоходу, непосмуговані м’язи у стінці шлунка розташовані не у два, а у три шари (кільцевий, косий, поздовжній). Скорочення м’язів стінки шлунка перемішують їжу та періодично просувають її до тонкої кишки.
Внутрішня слизова оболонка шлунку, де розташовані залози, які виділяють шлунковий сік та слиз. Суміш цих речовин разом формує кислий шлунковий сік. За добу в людини виробляється \(2\) - \(3\) л шлункового слизу.
Основним ферментом шлункового соку є пепсин. Він забезпечує початкове розщеплення білків, яке продовжується у тонкій кишці.
Початкове розщеплення вуглеводів, яке забезпечували ферменти слини, у шлунку припиняється: кислий шлунковий сік робить ферменти слини неактивними. Пепсин, навпаки, виділяючись у неактивній формі, активується лише в кислому середовищі, яке створює хлоридна кислота.
Фермент ліпаза розщеплює подрібнені на краплинки жири (наприклад, жири молока). Активність ліпази висока в дітей і майже відсутня в людей зрілого віку.
Хлоридна кислота, крім того, що створює оптимальні умови для дії пепсину, знешкоджує хвороботворні та гнильні бактерії. Вона також сприяє набряканню білків, що значно полегшує їхнє перетравлювання. Слиз шлункового соку вкриває стінки шлунка і захищає їх від перетравлювання пепсином. У слизовій оболонці шлунка утворюється гормон гастрин, який бере участь у регуляції шлункової секреції.
Підслизова оболонка дає можливість слизовій оболонці збиратися в складки і розширювати об'єм шлунку.
Середня м'язова оболонка виконує функцію перемішування та пересування їжі.
Зовнішня сполучнотканинна (серозна) оболонка містить судини і нервові волокна.
У шлунку їжа затримується \(2\) - \(8\) годин, а потім з вихідної частини шлунка харчова маса окремими порціями проштовхується в початковий відділ тонкої кишки — дванадцятипалу кишку. Швидкість переходу їжі залежить від її об’єму, складу і регулюється почерговим розмиканням та замиканням кільцевого м’яза-стискача (сфінктера).
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 111-113.
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с. 101-102.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л. — Київ-Харків: Ранок, 2025. с. 96-97.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О. — Тернопіль: Астон, 2025. с. 110-111.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 92-93.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2025, с. 80-82.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О., Чернінський А., Вихренко М., Андерсон А. — Київ: Школяр, 2025, с. 79-80.