Травлення в шлунку може відбуватися лише за температури тіла \(36\) – \(37\) °С і за наявності хлоридної кислоти. Тривалість перебування частково перетравленої їжі (хімусу) в шлунку залежить від її складу. Жирна їжа затримується до \(6\) – \(8\)  годин, вуглеводна — до \(4\) годин.
 
Основними особливостями процесів травлення у шлунку є:
  • хімічна обробка їжі — за допомогою ферментів шлункового соку розщеплюються білки (фермент пепсин) і жири (фермент ліпаза), а також відбувається активація ферментів шлункового соку. Слиз формує шар, що захищає стінки шлунка від дії хлоридної кислоти та ферментів;
  • фізична обробка їжі — під дією хлоридної кислоти відбувається набрякання білків;
  • переміщення їжі — за допомогою м’язів шлунка здійснюється: змішування їжі зі шлунковим соком та періодичне пропускання вмісту у дванадцятипалу кишку завдяки хвилеподібним скороченням стінок та вихідному м’язу-затискачу (евакуація хімусу). За наявності їжі в шлунку скорочення стінок виникають кожні \(20\) – \(26\) с;
  • знезаражування їжі — за допомогою хлоридної кислоти і лімфатичних вузликів знешкоджуються мікроорганізми;
  • всмоктування компонентів їжі — у шлунку всмоктуються вода, спирти, деякі ліки, гормони та ін. 
Шлунковий сік — прозора рідина, яку виробляють залози слизової оболонки шлунка. Цей травний секрет має кислу реакцію (рН = \(1\) – \(2,5\)), але на цей показник впливають їжа, переживання людини, нервові потрясіння, деякі захворювання. Ознакою підвищеної кислотності шлункового соку є печія.

За добу в людини виділяється від \(0,5\) до \(2\) літрів шлункового соку.
 
Його виробляють травні залози трьох типів:
  • залози першого типу виділяють слиз (основою його є муцин, який виконує зволожувальну функцію і утворює захисний бар'єр на слизових оболонках, захищаючи їх від бактерій, вірусів та інших шкідливих факторів);
  • залози другого типу виділяють хлоридну кислоту (HCl), яка активує фермент пепсин, сприяє денатурації та набуханню білків, створює кисле середовище для роботи ферментів, забезпечує антибактеріальну дію шлункового соку, стимулює моторику шлунка;
  • залози третього типу виділяють ферменти шлункового соку (пепсин (полегшує травлення та засвоєння білків в тонкому кишечнику), ліпаза молока (розщеплює молочні жири, що сприяє їх кращому засвоєнню, формує характерний смак і аромат сиру), лактаза (розщеплює молочний цукор (лактозу) на глюкозу та галактозу, що дозволяє організму засвоювати ці прості цукри для отримання енергії).
Слиз формує шар, що захищає стінки шлунка від дії хлоридної кислоти та ферментів.
 
Шлункове соковиділення перебуває під контролем нервових і гуморальних механізмів. Шлунковий сік, як і слина, виділяється рефлекторно. Безумовно-рефлекторне соковиділення відбувається під час подразнення їжею рецепторів ротової порожнини, глотки і самого шлунка. Центр соковиділення розташований у довгастому мозку, звідки надходять сигнали, що збуджують шлункові залози (парасим-патичні впливи) або чинять гальмівний вплив на шлункову секрецію (симпатичний вплив).
 
Умовно-рефлекторне соковиділення розпочинається на вигляд і запах їжі. При цьому виділяється апетитний сік, який готує шлунок до сприйняття їжі. Несмачна їжа викликає мало апетитного соку або не викликає його зовсім. Негативно впливають на його утворення і гра з телефонами чи робота з ноутбуками перед чи під час їжі, страх, біль, уживання перед сніданком, обідом чи вечерею чипсів, сухариків тощо.
 
Гуморальну регуляцію шлункового соковиділення здійснюють їжа та біологічно активні речовини. Збуджують секрецію гастрин (гормон вихідної частини шлунка), прянощі, сіль, відвари м’яса і овочів, гальмують — секретин (гормон слизової оболонки тонкої кишки), жири, кислоти.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 111-113.
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с. 101-102.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л.  — Київ-Харків: Ранок, 2025. с. 96-97.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О.  — Тернопіль: Астон, 2025. с. 110-111.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 92-93.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2025, с. 80-82.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О., Чернінський А., Вихренко М., Андерсон А. — Київ: Школяр, 2025, с. 79-80.