Пам'ять — це психічний феномен, який полягає в закріпленні, збереженні, наступному відтворенні та забуванні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в процесі життєдіяльності людини.
Особливістю пам'яті людини є те, що вона формується головним чином на мовній основі, а інформація зберігається у формі загальних положень, узагальнень, понять.
Отже, основними властивостями пам'яті є: запам'ятовування, зберігання, відтворення і забування.
Кількісними характеристиками пам'яті є обсяг (об'єм) (кількість збереження інформації) і тривалість (час збереження інформації).
Якісними характеристиками пам'яті є: швидкість (кількість часу на її відтворення), точність (якість і продуктивність використання) і готовність (активність використання).
За змістом матеріалу, що запам'ятовується розрізняють чотири види пам'яті:
- рухова пам'ять (моторна, пам'ять рухів), що є основою рухових навичок. Це є пам'ять на позу й рух тіла. Вона є основою для формування ходіння, танцю, гри на музичних інструментах та інших навичок.
- Емоційна пам'ять (пам'ять почуттів) на інформацію за участю позитивних чи негативних емоцій. Вона надає можливість зберігати емоції та почуття, що раніше виникали і відновлювати певний емоційний стан у разі повторної ситуації. Слідами в емоційній пам'яті є не самі по собі емоції та почуття, а події, що їх спричинили.
- Образна пам'ять (пам'ять образів) зберігає та відтворює образи уяви, формування яких відбувалося в корі за допомогою органів чуття. Пам'ять на зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові образи. У ній зберігаються картини навколишнього світу, звуки, запахи, що колись сприймалися людиною. Образи, що містяться в пам'яті, із часом спрощуються, утрачають яскравість, стають більш узагальненими.
- Словесно-логічна пам'ять (пам'ять думок) на змістовну інформацію словосполучень чи виразів. Пам'ять на думки, судження, закономірності та зв'язки між предметами і явищами дійсності. Цей вид пам'яті тісно пов'язаний з мовленням і мисленням і формується разом з ними. З її допомогою відбувається збереження й відтворення словесної інформації. Можливе як дослівне запам'ятовування текстів, так і запам'ятовування тільки їхнього змісту.
Види пам'яті за часом зберігання інформації:
- миттєва (сенсорна) пам'ять — зберігає інформацію дуже короткий час (від \(0,3\) до \(2\) с) і залежить від того, як відображається дійсність на рівні рецепторів. За допомогою цього виду пам'яті людина на дуже короткий час утримує картину зовнішнього світу. Вищі відділи мозку сприймають сигнали, що надійшли з довкілля. Якщо цього не відбувається, то менше ніж за секунду ці сліди стираються, і сенсорна пам'ять заповнюється новими сигналами.
- Короткочасна пам'ять — утримує інформацію, яка надходить до неї з миттєвої та довгострокової пам'яті. Час зберігання інформації в ній — від 15 секунд до кількох хвилин. Цей час потрібний для розв'язання миттєвих задач. Якщо інформація не повторюється, вона зникає з пам'яті, не залишаючи відчутних слідів. Будь-який зовнішній вплив може її легко стерти, наприклад, запам'ятований номер телефона миттєво забудеться, якщо вронити якусь річ. Мозок людини одночасно може переробити і запам'ятати лише певний обсяг інформації. Важлива для людини інформація з короткочасної пам'яті переводиться в довготривалу.
- Довгострокова пам'ять — практично не обмежена за обсягом і тривалістю зберігання інформації. Вона забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам’ятовуються після багаторазового їхнього повторення і відтворення. Інформація, що потрапила в довготривалу пам’ять, може зберігатися годинами, днями, місяцями, роками і навіть протягом життя людини. Особливо міцно закладено в пам’яті події, що відбулися під впливом сильних емоцій. Це основне «сховище» досвіду людини. У нього надходить матеріал із короткочасної пам'яті, але він не перебуває там у постійному вигляді. Цей матеріал безперервно перетворюється: узагальнюється, класифікується, об'єднується в смислові групи.
Отже, в пам’яті відкладається тільки частина отриманої інформації — тривалий час зберігаються основні поняття, узагальнення, а також важлива особиста інформація. Більшість інформації забувається, що оберігає мозок від перевантаження.
Інформацію в довготривалій пам’яті можна класифікувати на процедурну та декларативну пам’ять:
- процедурна пам’ять — це пам’ять на дії (що і як потрібно робити);
- декларативна пам’ять — це запам’ятовування об’єктів, подій, епізодів, облич, місць тощо.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 263-265.
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с. 242-245.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л. — Київ-Харків: Ранок, 2025. с. 242-244.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О. — Тернопіль: Астон, 2025. с. 269-270.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 224-227.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2025, с. 239-240.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О., Чернінський А., Вихренко М., Андерсон А. — Київ: Школяр, 2025, с. 199.