Запам'ятовування — це закріплення в пам'яті певних знань.
Види запам'ятовування за метою діяльності, у яку включено запам'ятовування:
- механічне запам'ятовування — ґрунтується на повторюванні матеріалу без його осмислення. Потребує значних зусиль і багато часу. За такого способу запам'ятовування знання в пам'яті тримаються недовго і пригадати їх у потрібний момент дуже важко;
- осмислене запам'ятовування відбувається тоді, коли людина усвідомлює прочитане, намагається зрозуміти, про що йдеться, і запам'ятати суть навчального матеріалу;
- мимовільне запам'ятовування — відбувається тоді, коли людина не ставить перед собою мети щось запам'ятати (наприклад, цікаві незвичайні факти чи об'єкти) . Якщо під час перегляду новин в Інтернеті ви заодно випадково запам'ятаєте, що кактуси походять з Америки, то це буде прикладом мимовільної пам'яті;
- довільне запам'ятовування — є продуктом особливої — мнемічної — діяльності, спрямованої на запам'ятовування і потребує певних вольових зусиль з боку людини. Коли ви запам'ятовуєте вірш, щоб розповісти його на завтрашньому уроці, це є прикладом довільної пам'яті.
Зберігання забезпечує тривале утримання інформації в головному мозку людини. За осмисленого запам'ятовування в пам'яті зберігаються лише основні думки, а все другорядне зникає. За механічного запам'ятовування залишаються лише окремі розрізнені фрагменти.
Показником міцності запам'ятовування і водночас наслідком зберігання інформації є відтворення. Фізіологічною основою відтворення є пожвавлення в корі головного мозку людини раніше утворених тимчасових нервових зв'язків. Найпростіша форма відтворення — упізнавання, яке виникає за повторного сприймання предметів. Складнішою формою відтворення є пригадування, оскільки воно відбувається без повторного сприймання предмета. Пригадування може бути довільним, якщо людина бажає згадати щось конкретне, й мимовільним — незапланованим.
Якщо інформація не використовується, то вона поступово забувається. В основі забування лежить гальмування тимчасових нервових зв'язків у корі головного мозку. Неспроможність що-небудь згадати не означає, що інформація про це повністю втрачена. Втрачається конкретна форма вираження інформації. Найбільш суттєве залишається в досвіді людини і використовується в різних формах її діяльності. Забування оберігає мозок від перевантаження.
Отже, пам’ять — процес накопичення, зберігання та відтворення індивідуального досвіду людини та інших людей. За тривалістю збереження інформації пам’ять буває сенсорна, короткочасна та довготривала. За характером психічної активності розрізняють такі види пам’яті: моторна, образна, емоційна, словесно-логічна.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 263-265.
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с. 242-245.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л. — Київ-Харків: Ранок, 2025. с. 242-244.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О. — Тернопіль: Астон, 2025. с. 269-270.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 224-227.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2025, с. 239-240.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О., Чернінський А., Вихренко М., Андерсон А. — Київ: Школяр, 2025, с. 199.