Щоб повноцінно жити в мінливих умовах навколишнього середовища, людина має вчитися.
У процесі навчання людина пізнає навколишній світ (знання, уміння та навички) і набуває нових форм поведінки (звички).
Навчання — це способи накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Людина пізнає навколишній світ і набуває нових форм поведінки через освіту, вивчення чи практику.
Знання — узагальнений досвід людства, виражений у поняттях, теоріях, фактах та переконаннях, які можна перевірити досвідом. Воно допомагає раціонально організовувати діяльність та вирішувати завдання.
Уміння — це здатність людини свідомо й належно виконувати певну діяльність (розумову або практичну), ґрунтуючись на здобутих знаннях та досвіді. Це готовність застосовувати знання на практиці, виконання складних дій у різних умовах, що вимагає контролю свідомості, на відміну від автоматизованих навичок.
Навичка — автоматизована дія, доведена до досконалості внаслідок багаторазового повторення та тренування (без істотної участі свідомості в її здійсненні). Це дозволяє виконувати певні дії швидко, точно та з найменшими витратами енергії, перетворюючи теоретичні знання на реальний результат.
Звички — це автоматизована дія або модель поведінки, яку людина регулярно виконує майже не замислюючись, сформована через багаторазове повторення. Це спосіб адаптації мозку, що заощаджує зусилля. Вони бувають корисними, нейтральними або шкідливими, суттєво впливаючи на якість життя, здоров'я та особистість.
Завдяки навчанню у тварин і людини формується набута поведінка.
Види навчання:
Пасивне навчання — організм пасивно реагує на подразники з формуванням мимовільних змін поведінкових реакцій:
- звикання (негативне навчання, габітуація) — навчання, унаслідок якого зникає реакція на певний подразник, що повторюється (наприклад, звикання до шуму машин за вікном);
- закарбування (імпринтинг) — навчання відбувається мимовільно або без свідомих зусиль з боку організму, часто без потреби у підкріпленні. Так, у кризові періоди розвитку добре запам'ятовується вперше побачене (наприклад, закарбування новонародженим образу матері);
- вироблення умовних рефлексів — навчання, завдяки якому формується поведінкова реакція на певний умовний подразник. Організм не активно діє для отримання винагороди, а пасивно реагує на поєднання стимулів (наприклад, на запах їжі виділяється слина).
Активне навчання — навчання шляхом активної взаємодії із середовищем, завдяки чому виникають нові поведінкові реакції:
- навчання шляхом спроб та помилок — навчання шляхом випадкового виявлення зв'язку подразника з реакцією. Суб'єкт (учень) здобуває знання та навички, самостійно діючи, роблячи помилки та коригуючи свої дії на основі отриманого результату (наприклад, вміння їзди на лижах потребує багато спроб та падінь);
- наслідування (моделювання) — навчання, при якому учень свідомо або несвідомо відтворює дії, поведінку або способи мислення інших людей, але робить це не сліпо, а шляхом активного аналізу та розуміння (наприклад, навчання вимовляти звуки чи працювати з ноутбуком).
Пізнавальне навчання — найскладніше навчання із застосуванням мислення:
- мимовільне (когнітивне, латентне) навчання — навчання, яке відбувається без свідомого наміру запам'ятати інформацію або навчитися чомусь конкретному. Це процес, при якому мозок автоматично обробляє та засвоює інформацію з навколишнього середовища під час повсякденної діяльності, що формує готовність людини до практичного виконання дії (наприклад, зорові враження дошкільнят є основою для гарного сприйняття математичних дій);
- миттєве навчання (осяяння, інсайт) — навчання, яке базується на здатності розуму раптово знаходити розв'язок нової проблеми завдяки усвідомленню зв'язків між предметами чи явищами. Відбувається раптове знаходження розв'язку якоїсь ситуації (наприклад, історія відкриття Архімедом закону гідростатики);
- навчання шляхом міркувань — навчання, що ґрунтується на активній розумовій діяльності, логічному аналізі та самостійному розв'язанні проблем. На відміну від простого зазубрювання, цей метод активує критичне мислення та дозволяє людині не просто сприймати факти, а розуміти внутрішні зв'язки між явищами. Відбувається поповнення досвіду шляхом зіставлення явищ та формулювання висновків (наприклад, міркування під час розв'язування задачі).
Різні види навчання забезпечують формування набутих проявів поведінки у відповідь на зміни умов існування.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 261-265.
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с. 238-245.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л. — Київ-Харків: Ранок, 2025. с. 239-244.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О. — Тернопіль: Астон, 2025. с. 266-270.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 220-223.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2025, с. 237-240.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О., Чернінський А., Вихренко М., Андерсон А. — Київ: Школяр, 2025, с. 194-201.