При деяких захворюваннях або крововтратах людині роблять переливання крові.
Кров для переливання беруть у дорослих здорових людей — донорів, додають до неї особливі хімічні речовини (щоб кров не згорталася і була придатною протягом тривалого часу) і закривають герметично в особливих скляних посудинах. Таку консервовану кров можна перевозити на великі відстані.

Кров для переливання беруть у дорослих здорових людей — донорів, додають до неї особливі хімічні речовини (щоб кров не згорталася і була придатною протягом тривалого часу) і закривають герметично в особливих скляних посудинах. Таку консервовану кров можна перевозити на великі відстані.

У \(1900\) р австрійський учений Карл Ландштейнер відкрив групи крові, за що у \(1930\) р отримав Нобелівську премію.
Існують дві системи позначення груп крові:
- у першій системі групи крові позначають римськими цифрами \(I\) — \(IV\);
- у другій системі групи крові позначають латинськими літерами \(А\), \(В\) і нулем (система АВ0).

Групи крові відрізняються вмістом у плазмі крові та еритроцитах специфічних білків:
- антигенів (аглютиногени \(А\) і \(В\)) у еритроцитах,
- антитіл (аглютинінів ) у плазмі.
Виділяють \(4\) основні групи крові:
- \(I\), або нульова — \(I\) (\(0\)); \(II\) (\(A\)); \(III\) (\(B\)) і \(IV\) (\(АВ\)). Наявність тої чи іншої групи крові визначається генетично.
Вони не завжди сумісні — білки плазми можуть склеювати еритроцити, руйнувати їх (з цим пов'язані правила переливання крові).
|
Група крові
|
Антигени на мембрані еритроцитів
|
Антитіла у плазмі
|
| \(I\) (0) |
Немає антигенів \(А\) і \(В\) |
Антитіла і |
| \(II\) (А) |
Антигени \(А\) | Антитіла |
| \(III\) (В) |
Антигени \(В\) | Антитіла |
|
\(IV\)
(АВ)
|
Антигени \(А\) і \(В\) | Немає антитіл і |
Приклад:
більше \(40\) % європейців мають \(II\) (\(А\)) групу крові, \(40\) % — \(I\) (\(0\)), \(10\) % — \(III\) (\(B\)) і тільки \(6\) % — \(IV\) (\(AB\)).
Зверни увагу!
Кожна група крові приймає кров однойменної групи і \(I\) (\(0\)) групи.
Тим, у кого кров належить до \(IV\) (\(AB\)) групі, можна переливати невелику кількість крові будь-якої групи, оскільки у них у плазмі крові немає білка, який склеює еритроцити крові донора. Цих людей називають універсальними реципієнтами.
Кров \(I\) (\(0\)) групи можна переливати будь-якій людині, оскільки в її еритроцитах немає білка, на який можуть вплинути білки плазми реципієнта і викликати їх руйнування. Людей з \(I\) (\(0\)) групою крові називають універсальними донорами.

На даний час прийнято переливати тільки однойменну групу крові.
Кров \(I\) (\(0\)) групи можна переливати будь-якій людині, оскільки в її еритроцитах немає білка, на який можуть вплинути білки плазми реципієнта і викликати їх руйнування. Людей з \(I\) (\(0\)) групою крові називають універсальними донорами.

На даний час прийнято переливати тільки однойменну групу крові.
Іншою характеристикою груп крові є резус-фактор, названий за іменем макаки-резус, в еритроцитах крові якої він був виявлений у \(1940\) р. Людей, у крові яких він є, називають резус-позитивними Rh (\(+\)), а тих, у яких він відсутній — резус-негативними Rh (\(—\)).
Позитивний резус-фактор має близько \(85\) % людей на планеті, а негативний — близько \(15\) %.
Резус-фактор особливо важливо враховувати при пересадці органів і тканин та під час вагітності. Якщо у резус-негативної матері Rh (\(—\)) розвивається резус-позитивний Rh (\(+\)) плід (який успадкував позитивний резус-фактор від батька), то в крові матері будуть утворюватися речовини, що руйнують еритроцити плоду, і він може загинути.
Позитивний резус-фактор має близько \(85\) % людей на планеті, а негативний — близько \(15\) %.
Резус-фактор особливо важливо враховувати при пересадці органів і тканин та під час вагітності. Якщо у резус-негативної матері Rh (\(—\)) розвивається резус-позитивний Rh (\(+\)) плід (який успадкував позитивний резус-фактор від батька), то в крові матері будуть утворюватися речовини, що руйнують еритроцити плоду, і він може загинути.

Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 135-139.
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с. 128-132.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л. — Київ-Харків: Ранок, 2025. с. 46-50.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О. — Тернопіль: Астон, 2025. с. 143-149.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 109-115.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2025, с. 117-122.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О., Чернінський А., Вихренко М., Андерсон А. — Київ: Школяр, 2025, с. 102-105.