1. Еритроцити

Процеси утворення формених елементів крові зі стовбурових клітин називають кровотворенням. Їх забезпечують кровотворні органи: червоний кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли та тимус.

Процеси кровотворення полягають в інтенсивному поділі стовбурових клітин з наступною диференціацією на еритроцити, лейкоцити та тромбоцити.

Під час поділу стовбурової клітини одна з утворених дочірніх клітин залишається недиференційованою, інша у подальшому диференціюється.

Для підтримання постійної кількості різних груп формених елементів потрібно, щоб за одиницю часу утворювалось стільки ж клітин, скільки гине.

 

Еритроцити, або червоні кров'яні тільця — маленькі без'ядерні двоввігнуті дископодібні клітини (в \(1\) мм ³ крові людини міститься в середньому \(3,8\) - \(4,5\) млн (у жінок) до \(4,5\) - \(5,0\) млн (у чоловіків) еритроцитів). 

Функція еритроцитів — дихальна (транспортування до тканин кисню і видалення вуглекислого газу). Двоввігнута форма еритроцитів створює більшу поверхню клітини, що покращує процес газообміну (загальна поверхня усіх еритроцитів однієї людини є більшою за футбольне поле).
 

 
Всередині еритроцитів містяться молекули яскраво-червоного дихального пігменту — гемоглобіну, який робить кров червоною. Гемоглобін складається з двох частин: білкової — глобіну, і гема — частини, що містить Ферум.

 
Основною властивістю гемоглобіну є здатність утворювати нестійкі сполуки з киснем і вуглекислим газом.

 

Кров, насичену киснем, називають артеріальною. При розпаді оксигемоглобіну утворюються гемоглобін і вільний кисень, який надходить до клітини тканин. Кров, збіднену киснем, називають венозною. Завдяки наявності карбогемоглобіну венозна кров має темно-червоне забарвлення.

В \(1\) л крові людини міститься \(140\) - \(160\) г гемоглобіну.
 

 
Еритроцити утворюються у червоному кістковому мозку. У процесі дозрівання вони втрачають ядро ​​і стають без'ядерними.
 

 
Тривалість життя еритроцита — близько \(120\) днів (потім він руйнується у печінці або селезінці).

 

У нормі вміст гемоглобіну має становити \(132\) – \(164\) г/л у чоловіків та \(115\) – \(145\) г/л у жінок (г/л означає число грамів гемоглобіну на \(1\) л крові). Проте під впливом різних негативних чинників уміст гемоглобіну в організмі може зменшуватись. Унаслідок цього кров переносить менше кисню. Настає киснева недостатність (кисневе голодування), яка впливає на розумову діяльність і фізичну працездатність. Такий стан називають недокрів’ям, або анемією.