Чотирикутником називають фігуру, що складається із чотирьох точок і чотирьох відрізків, які послідовно їх сполучають. 
 
При чому жодні три із цих точок не лежать на одній прямій, а відрізки, які їх сполучають, не мають жодних інших спільних точок, крім даних.
Рисунок_01.png
 
Точки \(A, B, D, C\) — вершини чотирикутника.
 
Точки \(A, B\) — сусідні вершини — кінці однієї сторони.
 
 Точки \(A, C\) — протилежні вершини — несусідні вершини чотирикутника.
 
Відрізки  \(AB, BC, CD, DA\) — сторони чотирикутника.
 
Відрізки \(AC, BD\) — діагоналі чотирикутника — відрізки, що з'єднюють вершини протилежних сторін.
 
\(\angle{A}\), \(\angle{B}\), \(\angle{C}\), \(\angle{D}\) — кути чотирикутника \(ABCD\).
 
Периметр чотирикутника — сума довжин усіх його сторін:
 
P=AB+BC+CD+DA.
 
Зверни увагу!
При позначенні чотирикутника букви, які стоять поруч, відповідають сусіднім вершинам чотирикутника. Наприклад, чотирикутник \(ABCD\) (див. рисунок вище) можна позначити ще так: \(BCDA\), або \(ADCB\), або \(CBAD\) тощо.