Водень використовують у виробництві різних речовин і матеріалів (наприклад, амоніаку, гідроген хлориду).
У металургії водень застосовують для відновлення з руд цінних металів, у харчовій промисловості — для перетворення рідких рослинних олій на тверді жири (маргарин). Рідкий водень використовується як найефективніший вид ракетного палива, а стиснений — як паливо для двигунів автомобілів.
Під час горіння водню виділяється велика кількість теплоти, а температура водневого полум’я може сягати \(3000\) °С. Реакцію горіння водню в чистому кисні застосовують для різання і зварювання металів, у двигунах космічних кораблів.
З повітрям водень утворює вибухонебезпечні суміші, тому поводити
ся з ним необхідно обережно.
До палива належать речовини /суміші речовин/ матеріали, які взаємодіють із киснем з виділенням енергії, що використовується для переміщення техніки, виробництва тепла та електроенергії. Приклади палива: вугілля, природний газ, бензин. Спалювання цих видів палива супроводжується утворенням оксидів Карбону, що забруднюють навколишнє середовище. Водень — екологічно чисте паливо, тому що продуктом його горіння є вода. Водневі паливні елементи можуть використовуватися для живлення електромобілів, знижуючи залежність транспорту від викопного палива.
Отже, основні ґалузі застосування водню:
- З водню отримують найважливіші хімічні сполуки: амоніак і гідроген хлорид.
- Реакцію горіння водню застосовують для різання і зварювання металів.
- Водень використовується як паливо в ракетних двигунах.
- Воднем можна відновлювати метали з їх оксидів.
- За допомогою водню рідкі жири перетворюють у тверді (рослинну олію — у маргарин).
- Водень застосовується для отримання багатьох органічних речовин.
Джерела:
Хімія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Григорович О., Недоруб О. — Київ, Харків: Ранок, 2025. с. 139-149.
Хімія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Ярошенко О., Коршевнюк Т. — Київ: Оріон, 2025. с. 105-110.
Хімія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Мідак Л., Кузишин О., Пахомов Ю., Буждиган Х. — Тернопіль: Астон, 2025. с. 142-148.