Функції в Excel
Табличний процесор Excel має бібліотеку вбудованих функцій, до якої входить понад 500 різноманітних функцій. Усі вони для зручності розподілені на категорії: математичні, статистичні, текстові, логічні, фінансові та інші.
Функція в Excel має ім’я, аргументи і значення. Під час запису функції у формулі спочатку вказується її ім’я, а потім у дужках аргументи, розділені крапкою з комою.
Кількість аргументів функції та їх тип залежать від конкретної функції. Аргументами  можуть бути числа, текст (його потрібно брати в подвійні лапки), посилання на клітинки та діапазони, математичні та логічні вирази, інші функції.
Приклад:
У наведеній на рис.1 формулі =SUM(В3:В13;K3:K13) використано функцію з іменем SUM, аргументами якої є два діапазони клітинок В3:В13 та K3:K13, а значенням є сума чисел з указаних діапазонів клітинок.
9.png
Рис.1
Результат однієї функції можна використати як аргумент іншої функції. Такі функції називають вкладеними.
Подана на рис.2 функція SQRT використовує вкладені функції MIN і MAX. Можна використовувати до семи рівнів вкладення функції.
Приклад:
19.png
Рис.2
Вставлення функцій у формулу
Уставити функцію у формулу можна кількома способами:
● виконавши Формули ⇒ Бібліотека функцій ⇒ Вставити функцію або вибравши кнопку Вставлення функції 11.png ліворуч у Рядку формул;
● відкривши список кнопки Сума у групі Редагування вкладки Основне;
● увівши ім’я функції та її аргументи безпосередньо з клавіатури у клітинку або в Рядок формул.
Приклад:
Потрібно у клітинці В1 обчислити добуток (функція PRODUCT) усіх чисел діапазону клітинок А1:А10.
Алгоритм уставлення функції у формулу з використанням кнопки Вставлення функції 11.png:
1. Вибрати клітинку В1.
2. Вибрати кнопку Вставлення функції ліворуч від Рядка формул.
3. Вибрати у вікні Вставлення функції у списку Категорія категорію Математичні.
4. Вибрати у списку функцію  PRODUCT.
5. Вибрати кнопку ОК. Після вибору виконання цих дій у поточну клітинку автоматично буде вставлено знак = , ім’я функції та пару круглих дужок, а також
відкриється вікно Аргументи функції з полями для введення аргументів цієї функції.
6. Увести у вікні Аргументи функції в поле Число1 адресу діапазону А1:А10 (рис.3). 
7. Вибрати кнопку ОК.
Після виконаних дій треба перевірити правильність уведення формули у Рядку формул та отриманий результат (у клітинці В1) і  далі за потреби продовжити введення формули, якщо вона складається з кількох компонентів.
12.png
Рис.3. Введення даних у вікні Аргументи функції:
1 – ім’я функції; 2 – призначення функції; 3 – аргументи функції та їх значення;
4 – опис аргументів функції; 5 – кнопка Розгорнути; 6 – значення функції. 
 
Якщо функція має фіксовану кількість аргументів, то вікно Аргументи функції одразу містить відповідну кількість полів для їх уведення. Якщо функція має змінну кількість аргументів, то у вікні спочатку з’являється кілька полів, а потім, у процесі введення аргументів, з’являються наступні поля.

Якщо аргументом є число або текст, то його можна вводити в поле з клавіатури або вставляти з Буфера обміну. Якщо аргументом є посилання на клітинки, то його можна або вводити з клавіатури, або виділити відповідні клітинки з використанням миші.
Для введення посилань на клітинки з використанням миші потрібно:
1. Вибрати кнопку Згорнути (рис.3, 5) відповідного поля для введення аргументів (після цього вікно Аргументи функції змінює вигляд: у ньому, крім рядка заголовка, залишається тільки це поле, а кнопка Згорнути змінюється на кнопку Розгорнути 14.png).
2. Виділити потрібні клітинки (посилання на виділені клітинки автоматично вставляються у відповідне поле й у формулу (на рис.3 — клітинки А1:А10).
3. Вибрати кнопку Розгорнути (після цього вікно Аргументи функції відновлює свій попередній вигляд).
Для деяких функцій Excel автоматично пропонує перший аргумент. Наприклад, для функції SUM даними, що знаходяться безпосередньо над клітинкою з формулою або безпосередньо зліва від неї, якщо верхній діапазон порожній. Користувач може прийняти цю пропозицію, натиснувши клавішу Enter, або ввести замість цього аргументу інший.
 
13.png
Рис.4.

Коли формула введена, то її можна редагувати. Це можна зробити безпосередньо в Рядку формул або в самій клітинці, клацнувши на неї двічі.
Джерела:
Інформатика : підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Йосиф Ривкінд [та ін.]. — Київ : Генеза, 2025.