Електронні таблиці (ЕТ) застосовують для опрацювання табличних даних різного типу.
Електронна таблиця — це комп’ютерне подання прямокутної таблиці, клітинки якої вишикувані в рядки та стовпці і можуть містити дані або формули опрацювання даних.
Табличний процесор — прикладна комп’ютерна програма для опрацювання даних, поданих в електронних таблицях.
Серед сучасних табличних процесорів можна назвати Microsoft Office Excel, LibreOffice Calc, Google Таблиці та інші. Існують табличні процесори і для мобільних пристроїв (телефонів, планшетів), наприклад Spread32. Табличний процесор Microsoft Excel входить до комерційного пакета Microsoft Office для Windows, безкоштовна вебверсія доступна в складі пакета програм Office 365.
Із ЕТ можна працювати в онлайн-режимі, створивши на Google Диску Google-таблицю.
Основні операції, які можна виконати в табличному процесорі:
• введення даних в клітинки електронних таблиць, їх редагування та форматування;
• виконання обчислень за формулами та з використанням різноманітних функцій;
• побудова діаграм і графіків на основі даних, що містяться в клітинках електронних таблиць;
• друкування електронних таблиць, діаграм та графіків;
• робота з файлами (відкриття, збереження, перегляд тощо)
та ін.
• введення даних в клітинки електронних таблиць, їх редагування та форматування;
• виконання обчислень за формулами та з використанням різноманітних функцій;
• побудова діаграм і графіків на основі даних, що містяться в клітинках електронних таблиць;
• друкування електронних таблиць, діаграм та графіків;
• робота з файлами (відкриття, збереження, перегляд тощо)
та ін.
Вікно табличного процесора Microsoft Excel
Рис.1
1 — панель швидкого доступу, дублює часто використовувані команди;
2 — стрічка інструментів, відображає інструменти активної вкладки;
3 — рядок заголовка, відображає назву файла;
4 — кнопки керування основним вікном табличного процесора;
5 — кнопки керування підлеглим вікном електронної книги;
6 — робоче поле аркуша електронної книги;
7 — номери рядків ЕТ, позначені натуральними числами;
8 — заголовки (номери) стовпців ЕТ, позначені латинськими літерами;
9 — поле Ім’я, де відображається адреса поточної клітинки аркуша;
10 — рядок формул, у якому відображаються дані, що знаходяться в поточній клітинці;
11 — ярлики аркушів;
12 —кнопка створення нового аркуша;
13 — смуга горизонтальної прокрутки;
14 — рядок стану, містить інформацію про процеси змін у таблиці тощо;
15 — кнопки для встановлення режимів перегляду аркуша;
16 — кнопки та повзунок для встановлення масштабу перегляду аркуша.
2 — стрічка інструментів, відображає інструменти активної вкладки;
3 — рядок заголовка, відображає назву файла;
4 — кнопки керування основним вікном табличного процесора;
5 — кнопки керування підлеглим вікном електронної книги;
6 — робоче поле аркуша електронної книги;
7 — номери рядків ЕТ, позначені натуральними числами;
8 — заголовки (номери) стовпців ЕТ, позначені латинськими літерами;
9 — поле Ім’я, де відображається адреса поточної клітинки аркуша;
10 — рядок формул, у якому відображаються дані, що знаходяться в поточній клітинці;
11 — ярлики аркушів;
12 —кнопка створення нового аркуша;
13 — смуга горизонтальної прокрутки;
14 — рядок стану, містить інформацію про процеси змін у таблиці тощо;
15 — кнопки для встановлення режимів перегляду аркуша;
16 — кнопки та повзунок для встановлення масштабу перегляду аркуша.
Стандартним типом файлу електронної книги є тип Книга Excel, а стандартним розширенням імені файлу є xlsx (значок 
).
).Об’єкти електронної таблиці Excel
Об’єктами ЕТ є аркуш, клітинка, діапазон клітинок.
Основним об’єктом опрацювання табличного процесора є електронна книга, яка за замовчуванням має ім’я Книга1. Користувач може змінити ім’я книги при її збереженні у файлі. Складається книга за замовчуванням з одного аркуша з іменем Аркуш1. Користувач за бажанням може видаляти аркуші або додавати нові. Імена аркушів вказуються на ярликах аркушів.
На аркуші електронної книги автоматично створюється прямокутна сітка з клітинок, на якій може розміщуватися електронна таблиця. Рядки в електронній таблиці нумеруються номерами від 1 до 1 048 576. Номери стовпців за замовчуванням складаються з літер англійського алфавіту: A, B, С, ..., Z, АА, АВ, ..., ZZ, ААА, ААВ, …, XFD – всього 16 384 стовпців.
На аркуші електронної книги автоматично створюється прямокутна сітка з клітинок, на якій може розміщуватися електронна таблиця. Рядки в електронній таблиці нумеруються номерами від 1 до 1 048 576. Номери стовпців за замовчуванням складаються з літер англійського алфавіту: A, B, С, ..., Z, АА, АВ, ..., ZZ, ААА, ААВ, …, XFD – всього 16 384 стовпців.
Клітинка в Excel – це основний будівельний блок аркуша, що виникає на перетині одного рядка та одного стовпця, де можна зберігати дані: числа, текст, дати, формули та інші об'єкти.
Кожна клітинка має унікальну адресу (наприклад, A1, B2) і є мінімальним елементом для введення, відображення та обробки інформації в електронній таблиці.
Завжди одна з клітинок електронної таблиці є поточною (активною). Її адреса відображається в полі Ім’я.
На рис.2 такою є клітинка В3. Вона виділяється табличним курсором у вигляді чорної рамки, а номер стовпця і номер рядка поточної клітинки виділяються іншим кольором.
Рис.2
Адреса клітинки складається з номера стовпця та рядка, на перетині яких вона розміщена (наприклад, С5, D2)
Клітинці можна надати ім’я. Якщо клітинку, яка має ім’я, зробити поточною, то в полі Ім’я буде відображатися не адреса клітинки, а її ім’я.
Щоб надати клітинці ім’я, потрібно виділити клітинку, увести її ім’я в поле Ім’я і натиснути Enter. Водночас використовувати це ім’я клітинки можна буде в усій електронній книзі.
Щоб надати клітинці ім’я, потрібно виділити клітинку, увести її ім’я в поле Ім’я і натиснути Enter. Водночас використовувати це ім’я клітинки можна буде в усій електронній книзі.
Для отримання списку всіх імен клітинок електронної таблиці можна виконати Формули ⇒ Визначені імена ⇒ Диспетчер імен.
Діапазон — це сукупність клітинок, які можна опрацьовувати як єдине ціле.
Розрізняють зв’язний і незв’язний діапазони.
Зв’язним є діапазон, який можна виділити переміщенням вказівника при натиснутій ЛКМ.
Зверни увагу!
Окрема клітинка також вважається зв’язним діапазоном.
Для виділення прямокутного діапазону клітинок потрібно протягнути вказівник між кутовими діагонально протилежними клітинками діапазону або клацнути одну кутову клітинку, а потім, при натиснутій клавіші Shift, — діагонально протилежну клітинку. Виділені клітинки діапазону тимчасово зафарбовуються сірим кольором, окрім тієї, з якої почалося виділення (рис. 3).
Рис.3
Адреса діапазону клітинок задається адресами двох клітинок, розташованих у його протилежних кутах і розділених двокрапкою. Наприклад, на рис.2 виділено діапазон клітинок: В2:D4. У полі Ім'я відображається адреса клітинки, з якої почалося виділення.
Приклад:
На рис.4 зафарбовано такі діапазони клітинок: A3:A7 (синій колір), B11:Е11 (червоний колір), C2:G9 (зелений колір).
Рис.4
Незв’язним діапазоном є кілька несуміжних клітинок та/або діапазонів.
Для виділення незв’язного діапазону слід при натиснутій клавіші Ctrl виділяти окремі елементи діапазону.
Для зняття виділення діапазону достатньо клацнути ЛКМ на будь-якій клітинці.
Рядок і стовпець електронної таблиці також є діапазонами клітинок.
Приклад:
Адресою діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки десятого рядка, є 10:10, а адресою діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки стовпця B, є В:В. Відповідно 6:8 — це адреса діапазону клітинок, що включає всі клітинки рядків з номерами 6, 7, 8, а H:L — адреса діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки стовпців H, I, J, K, L.
Щоб перемістити табличний курсор по аркушу, можна:
-
вибрати потрібну клітинку вказівником;
-
використати клавіші керування курсором (аналогічно до роботи у Word);
-
увести адресу клітинки в поле Ім’я.
Для перегляду вмісту всього аркуша, якщо він не вміщується у вікні, можна використати смуги прокручування або зменшити масштаб перегляду.
Для перегляду іншого аркуша слід вибрати його ярлик у Рядку ярликів.
Зверни увагу!
На аркуші, крім електронної таблиці, можна побачити й інші об’єкти: діаграми, малюнки тощо. Ці об’єкти не розміщуються у клітинках електронної таблиці, а містяться на аркуші.
Деякі аркуші можуть містити тільки діаграми, без електронних таблиць. Такі аркуші за замовчуванням мають імена Діаграма1, Діаграма2 і т.д.
| Об’єкт | Властивості об’єкта |
| Електронна книга | Ім’я, кількість аркушів, порядок розташування аркушів та ін. |
| Аркуш | Ім’я, кількість розміщених об’єктів та їх вид, колір ярлика, орієнтація аркуша, колір тла, наявність сітки та ін. |
| Електронна таблиця | Загальна кількість рядків, стовпців і клітинок; кількість рядків, стовпців і клітинок, що містять дані, та ін. |
| Рядок | Номер, висота, кількість заповнених даними клітинок та ін. |
| Стовпець | Номер, ширина, кількість заповнених даними клітинок та ін. |
| Клітинка | Адреса / ім’я, уміст, тип даних у клітинці, межі, заливка, шрифт символів та ін. |
| Діапазон клітинок | Адреса / ім’я, кількість клітинок та ін. |
| Діаграма | Тип, вид, назва, розмір області діаграми, колір заливки та ін. |
Джерела:
Інформатика : підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Йосиф Ривкінд [та ін.]. — Київ : Генеза, 2025.