Інформаційна безпека
Інформаційні технології значно спрощують передавання, опрацювання та зберігання даних, але водночас створюють ризики їх втрати, пошкодження, викрадення або незаконного використання. Тому важливо забезпечувати захист інформаційних ресурсів.
Інформаційна безпека — розділ інформатики, що вивчає методи та засоби захисту інформаційних ресурсів фізичних осіб, підприємств, організацій і державних установ від втрати, пошкодження, спотворення, порушення функціонування, несанкціонованого копіювання, несанкціонованого використання.
Безпека інформаційних систем є важливою складовою національної безпеки держав.
Інформаційна безпека ґрунтується на трьох основних принципах (рис.1):
Доступність. Забезпечення доступу до загальнодоступних даних усім користувачам, а до інших даних – лише за умови авторизації.
Наприклад, доступ до відкритих сайтів – усім користувачам і в будь-який час, доступ до акаунту – лише після автентифікації (бажано двофакторної).
Цілісність. Захист даних від зловмисного або випадкового видалення чи пошкодження. Приклад: зловмисник не повинен мати можливості непомітно змінити дані фінансової операції.
Конфіденційність. Забезпечення доступу до даних тільки авторизованим суб’єктам – тобто тим особам, що мають підтверджене право здійснювати операції з цими даними. Приклад: особисті дані користувача не повинні бути доступними стороннім особам.
Інформаційна безпека ґрунтується на трьох основних принципах (рис.1):
Доступність. Забезпечення доступу до загальнодоступних даних усім користувачам, а до інших даних – лише за умови авторизації.
Наприклад, доступ до відкритих сайтів – усім користувачам і в будь-який час, доступ до акаунту – лише після автентифікації (бажано двофакторної).
Цілісність. Захист даних від зловмисного або випадкового видалення чи пошкодження. Приклад: зловмисник не повинен мати можливості непомітно змінити дані фінансової операції.
Конфіденційність. Забезпечення доступу до даних тільки авторизованим суб’єктам – тобто тим особам, що мають підтверджене право здійснювати операції з цими даними. Приклад: особисті дані користувача не повинні бути доступними стороннім особам.
Рис.1. Принципи інформаційної безпеки
Автентифікація — процес перевірки особи користувача.
Приклад:
- введення пароля;
- відбиток пальця;
- інші способи підтвердження особи.
Авторизація — надання користувачу прав доступу до певних ресурсів після успішної автентифікації.
Зверни увагу!
Автентифікація → перевірка особи → авторизація → надання прав доступу.
Інформаційна загроза
Інформаційна загроза — небезпека, яка може призвести до порушення конфіденційності, цілісності або доступності інформації чи інформаційної системи.
- викрасти конфіденційні дані;
- знищити або спотворити інформацію;
- пошкодити пристрої;
- отримати права іншого користувача;
- здійснювати фінансові операції замість власника рахунку;
- отримати повний контроль над інформаційною системою.
Рис.2. Схема деструктивних дій зловмисників
Загрози інформаційній безпеці класифікують за значеннями різних властивостей:
за джерелом загрози (зовнішні, внутрішні, природні та форс-мажорні); за основними принципами інформаційної безпеки (конфіденційність, цілісність, доступність); за навмисністю дії (навмисні, ненавмисні); за наслідками (критичні, високого, середнього або низького рівня); за об’єктами атаки (програмне забезпечення, апаратне забезпечення, пристрої мережі, фізичне середовище, люди).
Класифікація загроз за джерелом враховує, хто або що спричиняє загрозу.
за джерелом загрози (зовнішні, внутрішні, природні та форс-мажорні); за основними принципами інформаційної безпеки (конфіденційність, цілісність, доступність); за навмисністю дії (навмисні, ненавмисні); за наслідками (критичні, високого, середнього або низького рівня); за об’єктами атаки (програмне забезпечення, апаратне забезпечення, пристрої мережі, фізичне середовище, люди).
Класифікація загроз за джерелом враховує, хто або що спричиняє загрозу.
| Категорія загроз | Джерело | Приклади |
| Зовнішні загрози | Зловмисники, що не є працівниками певної організації, соціальної групи |
Хакерські угруповання, кіберзлочинці, спеціалізовані кіберугруповання інших держав, технологічні конкуренти. |
| Внутрішні загрози | Виникають через дії авторизованих користувачів або працівників організації. | Зловмисник-інсайдер (незадоволений співробітник) або недбалий інсайдер (помилка, випадкове видалення даних, використання слабкого пароля) |
| Природні та форс-мажорні загрози | Події, незалежні від людини, але які впливають на фізичну доступність або цілісність інформаційних систем | Повінь, пожежа, землетрус, відключення електроенергії, наслідки військової агресії. |
Інсайдер — особа, яка має доступ до конфіденційної інформації підприємства чи організації.
| Принцип | Що порушується | Приклади загроз |
| Конфіденційність | Несанкціонований доступ до даних | Крадіжка даних, фішинг, перехоплення мережевого трафіку |
| Цілісність | Несанкціонована зміна або знищення даних | Шкідливе ПЗ, зміна фінансових транзакцій, пошкодження файлів |
| Доступність | Неможливість авторизованих користувачів отримати доступ до ресурсів |
DDoS-атаки, відмова обладнання, блокування системи програмою-вимагачем |
Загрози також класифікують:
- за навмисністю: навмисні та ненавмисні;
- за наслідками: критичні, високого, середнього та низького рівня;
- за об’єктом атаки.
Об’єктами атак можуть бути:
- програмне забезпечення;
- апаратне забезпечення;
- мережеві пристрої;
- фізичне середовище;
- люди — користувачі, працівники та адміністратори ІТ-систем.
Джерела:
Інформатика : підруч. для 9 кл. закл. загал. серед. освіти / [О. О. Бондаренко, В. В. Ластовецький, О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов]. — Харків : Вид-во «Ранок», 2026
Інформатика : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Й.Я.Ривкінд [та ін.]. — Київ: Генеза, 2026.