Шкідливі програми
Шкідливі програми — програми, які створюються або використовуються для виконання дій, що можуть завдати шкоди комп’ютеру, даним чи інформаційній системі: пошкодження даних, отримання несанкціонованого доступу, викрадення інформації або використання ресурсів комп’ютера без згоди користувача..
Залежно від призначення шкідливі програми можуть використовуватися для шпигунства, віддаленого керування, пошкодження даних, показу реклами або інших зловмисних дій.
Програма-криптомайнер використовує ресурси комп’ютера для виконання великої кількості обчислень, пов’язаних із майнінгом криптовалюти. Це може спричинити значне споживання електроенергії та ресурсів пристрою.
Програма-вандал призначена для пошкодження або знищення даних чи корисних програм на комп’ютері.
Клавіатурний шпигун (Keylogger) — програма або пристрій, який реєструє натискання клавіш клавіатури та може зберігати або передавати отримані дані. Зловмисник може використати його для отримання інформації, яку користувач вводить із клавіатури.
Програма-вандал призначена для пошкодження або знищення даних чи корисних програм на комп’ютері.
Клавіатурний шпигун (Keylogger) — програма або пристрій, який реєструє натискання клавіш клавіатури та може зберігати або передавати отримані дані. Зловмисник може використати його для отримання інформації, яку користувач вводить із клавіатури.
Шкідливі програми можуть використовувати для проникнення на комп’ютер та здійснення своєї шкідливої діяльності різні механізми, але зазвичай їхні дії передбачають три етапи:
● проникнення та закріплення в системі (змінення налаштування ОС для маскування);
● розповсюдження (копіювання себе на інші носії, прикріплення до інших файлів і надсилання своїх копій по мережі);
● безпосереднє виконання шкідливих дій.
На сьогодні основними тенденціями розробки шкідливих програм є:
● орієнтація на фінансову вигоду (вимагання викупу, крадіжка даних для виконання фінансових операцій, майнінг тощо);
● використання для отримання несанкціонованого доступу до сервісів штучного інтелекту;
● значне збільшення кількості програм-завантажувачів, які в подальшому «відкривають двері» для інших шкідливих програм
з широким діапазоном деструктивних дій.
з широким діапазоном деструктивних дій.
Класифікація шкідливого ПЗ
За особливостями поширення і функціонування
- Комп’ютерні віруси — програми, здатні саморозмножуватися та виконувати шкідливі дії:
- Завантажувальні (дискові) — записують свої копії у службові ділянки носіїв даних.
- Файлові — вбудовують свої копії у файли, зокрема виконувані (`.exe`, `.com`) або документи (макровіруси).
- Хробаки (черв’яки) — самостійно поширюються комп’ютерними мережами, заражаючи інші пристрої. Можуть передаватися через електронну пошту та документи.
- Троянські програми (трояни) — маскуються під корисні або звичайні програми та потрапляють на комп’ютер разом із ними.
- Бекдори (Backdoor) — забезпечують прихований або несанкціонований віддалений доступ до комп’ютера.
- Рекламні модулі (Adware) — показують небажану рекламу, часто вбудовуючись у браузер.
За цілями діяльності:
- Програми-вимагачі (Ransomware) — шифрують файли та вимагають викуп за можливість їх відновлення.
- Руткіти (Rootkit) — приховують присутність шкідливого ПЗ та його діяльність у системі.
- Завантажувачі (Droppers) — використовуються для завантаження та встановлення іншого шкідливого ПЗ.
- Криптомайнери (CoinMiners) — без дозволу користувача використовують ресурси комп’ютера для майнінгу криптовалюти.
- Викрадачі даних (Infostealers) — крадуть конфіденційну інформацію: паролі, дані облікових записів, банківських карток тощо.
Зомбі-комп’ютер — комп’ютер, яким зловмисник може віддалено керувати без відома власника та використовувати його, наприклад, для розсилання спаму або проведення атак.
Ботнет — сукупність багатьох заражених або контрольованих комп’ютерів, які можуть одночасно виконувати команди зловмисника.DDoS-атака (англ. Distributed Denial of Service – розподілена відмова
в обслуговуванні) – кібератака, метою якої є порушення доступності ІС, вебсайту або сервісу шляхом перевантаження його запитами від великої кількості пристроїв (ботнет) одночасно.
в обслуговуванні) – кібератака, метою якої є порушення доступності ІС, вебсайту або сервісу шляхом перевантаження його запитами від великої кількості пристроїв (ботнет) одночасно.
Приклади реальних кіберзагроз
Відомі випадки демонструють, що недостатній захист інформаційних систем може призводити до значних наслідків.Equifax, 2017 рік: через використання викрадених облікових даних було отримано доступ до інформаційної системи агентства, унаслідок чого викрадено персональні дані клієнтів.
Facebook, 2021 рік: через уразливість було викрадено та оприлюднено персональні дані понад 530 млн користувачів.
Укрзалізниця, грудень 2023 року: масштабна кібератака спричинила порушення роботи онлайн-систем, зокрема онлайн-продажу квитків. Зменшити наслідки допомогли дублювальні системи та резервне копіювання даних.
Київстар, грудень 2023 року: кібератака спричинила масштабні порушення роботи мобільного зв’язку та інтернету. Одним із факторів проникнення став скомпрометований обліковий запис працівника.
Скомпрометований обліковий запис працівника — це робочий акаунт (пошта, корпоративна мережа чи внутрішня система), до якого сторонні особи отримали несанкціонований доступ.
На практиці це означає втрату контролю, можливість дій від імені працівника, загрозу для компанії/організації.
Ці приклади показують важливість не лише технічних засобів, а й відповідального ставлення користувачів та працівників до інформаційної безпеки.
конфіденційність + цілісність + доступність.
Для захисту інформації важливо поєднувати технічні засоби захисту, правильну організацію роботи з даними та відповідальну поведінку користувачів.
Надійність інформаційної системи підвищують такі заходи:
Ці приклади показують важливість не лише технічних засобів, а й відповідального ставлення користувачів та працівників до інформаційної безпеки.
Як зменшити наслідки інформаційних загроз
Інформаційна безпека спрямована на забезпечення трьох основних властивостей інформації:конфіденційність + цілісність + доступність.
Для захисту інформації важливо поєднувати технічні засоби захисту, правильну організацію роботи з даними та відповідальну поведінку користувачів.
Надійність інформаційної системи підвищують такі заходи:
- використання автентифікації та авторизації;
- застосування двофакторної автентифікації;
- захист конфіденційних даних;
- своєчасне блокування скомпрометованих облікових записів;
- резервне копіювання даних;
- використання дублювальних систем;
- захист програмного та апаратного забезпечення;
- дотримання правил інформаційної безпеки.
Джерела:
Інформатика : підруч. для 9 кл. закл. загал. серед. освіти / [О. О. Бондаренко, В. В. Ластовецький, О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов]. — Харків : Вид-во «Ранок», 2026
Інформатика : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Й.Я.Ривкінд [та ін.]. — Київ: Генеза, 2026.