Для того щоб не наступала небажана вагітність, використовують контрацепцію.
Контрацепція — це методи запобігання вагітності.
Бар'єрні контрацептиви — найнадійніший метод контрацепції. Вони створюють непроникний бар'єр між яйцеклітиною і сперматозоїдом.
 
Бар'єрні методи контрацепції поділяють на такі види:
  • механічні контрацептиви — засоби, які створюють фізичну перешкоду, не дозволяючи сперматозоїдам потрапити до яйцеклітини. Це єдина група засобів, яка одночасно захищає від небажаної вагітності та захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). До цих засобів належать презервативи, діафрагма, шийковий ковпачок;
  • хімічні бар'єрні контрацептиви — негормональні засоби, які вводяться у піхву перед статевим актом. Вони руйнують оболонку сперматозоїдів і створюють додатковий фізичний бар'єр, який перешкоджає їх просуванню до шийки матки (вагінальні свічки (супозиторії), креми, таблетки, піна, гелі);
  • комбіновані бар'єрні контрацептиви — поєднують механічний і хімічний захист: створюють фізичну перешкоду для сперматозоїдів та їх хімічне знищення. Наприклад, презервативи, діафрагми або ковпачки, змащені сперміцидними речовинами.
контрацептиви.png
 
Гормональні протизаплідні засоби — препарати на основі аналогів жіночих статевих гормонів (естрогена та прогестина), які запобігають овуляції, згущують шийковий слиз та змінюють ендометрій. Вони впливають на залози і перешкоджають овуляції. З фолікула не виходить зріла яйцеклітина, і сперматозоїдам нічого запліднювати. До гормональних засобів належать оральні контрацептиви — таблетки, що містять гормони, гормональні пластирі, ін'єкції та імплантати, що виділяють гормони протягом певного часу.
 
таблетки.jpg
 
Широке поширення отримали внутрішньоматкові засоби контрацепціїспіралі. Це невелика конструкція (часто з міддю або гормоном), яку лікар встановлює в матку. Використання спіралей не оберігає від запліднення, проте створює перешкоду для закріплення заплідненої яйцеклітини в стінку матки.
 
спіраль.jpg
 
Природний календарний метод — визначення передбачуваних днів менструального циклу, в які зачаття теоретично неможливо. Яйцеклітина потрапляє у фаллопієву трубу за \(14\) днів до початку менструації і зберігає здатність до запліднення всього \(24\) години, а тривалість життя сперматозоїда досягає \(5\) діб. Можна підрахувати, що найбільш ймовірно настання вагітності протягом \(6\) днів до і \(3\) днів після овуляції. Відмова від статевих відносин у цей час дозволяє уникнути запліднення і небажаної вагітності. Проте цей метод ненадійний, оскільки на менструальний цикл можуть впливати різні чинники (переїзди, стрес, тощо).
 
календар.jpg
 
Хірургічні методи (стерилізація) — незворотні (або важкозворотні) хірургічні операції, що гарантують майже \(100\) % захист:
  • вазектомія — блокування або перев'язування сім'явиносних проток чоловіків. Вона робить чоловіка безплідним, але повністю зберігає лібідо, ерекцію та об'єм сперми (в еякуляті просто відсутні сперматозоїди);
  • перев'зка маткових труб — хірургічний метод постійної жіночої контрацепції, під час якого фаллопієві труби блокують, перев'язують, перерізають або видаляють. Це робить запліднення неможливим, оскільки сперматозоїди не можуть зустрітися з яйцеклітиною.
Екстрена контрацепція — використання таблеток (наприклад, на основі левоноргестелу), які приймають протягом \(72\) годин після незахищеного сексу. Вони призначені лише для аварійних ситуацій і не підходять для постійного використання.
 
Тест на вагітність дозволяє визначити настання вагітності на ранніх стадіях, коли вона ще ніяк не проявляється. В основі всіх тестів на вагітність лежить реакція на специфічний гормон, який утворюється в жіночому організмі при настанні вагітності. Цей гормон (і продукти його розпаду) можна виявити в сечі. Тест можна провести як в домашніх умовах, так і в лабораторії.
 
тест.jpg
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с. 279-281.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О.  — Тернопіль: Астон, 2025. с. 294-295.